Колообіг нітрогену в природі реферат скачать

Колообіг Нітрогену В Природі Реферат.

Колообіг Карбону в природі Оленченко Катерина, 11-Б Природні сполуки, до складу яких входить Карбон, постійно зазнають змін, у наслідок яких здійснюється колообіг Карбону. Масова частка елемента Карбону на Землі порівняно незначна, становить 0,1%. Проте його значення в житті природи виключно велике. Карбон міститься в атмосферному повітрі у вигляді вуглекислого газу (об'ємна частка С0 2 0,03%). Окрім того, всі рослинні й тваринні організми складаються з речовин, в утворенні яких головна роль належить Карбону. У гідросфері оксид карбону(IV) С0 2 у розчинному вигляді міститься в деяких мінеральних водах (Свалява, Лужанська, Єсентуки, Боржомі). Презентация На Тему Крещение Руси здесь.

Отже, цей елемент один із найпоширеніших на Землі в літосфері, атмосфері, гідросфері, хоча загальний вміст його й невеликий. Вуглекислий газ ( СО 2 ) Цей газ надходить в атмосферу внаслідок багатьох процесів-виверження вулканів, горіння палива, розкладання вапняку, дихання людини, тварин і рослин, процесів бродіння і гниття. З повітря СО 2 у значних кількостях поглинається наземними рослинами та фітопланктоном Світового океану. Процес поглинання СО 2 відбувається тільки на світлі фотосинтез, внаслідок якого утворюються органічні сполуки, що містять Карбон. Внаслідок фотосинтезу в атмосферу виділяється кисень 0 2: hv nСО 2 + mН 2 О >С n (Н 2 О) m + n0 2 хлорофіл Фотосинтез Із рослин, які поїдаються тваринами, Карбон переходить у тваринні організми. Тварини виділяють Карбон у вигляді вуглекислого газу під час дихання. Рослини і тварини з часом відмирають, починають гнисти, окиснюватись і частково перетворюватись на СО 2, що повертається у повітря й знову поглинається рослинами. А частково рослинні та тваринні рештки у ґрунті перетворюються на горючі копалини кам'яне вугілля, нафту, природний газ.

>>>>>>Колообіг Оксигену, Нітрогену, Карбону в природі у вільному стані існують у формі простих речовин. Так, елемент Оксиген утворює дві прості речовини — кисень 0 2 та озон 0 3. Пригадайте, що являє собою кисень 0 2, які характерні властивості він має, для чого використовується і яку роль відіграє у природі.. Якщо на кисень подіяти електричним розрядом, то з'являється характерний запах свіжості — утворюється газуватий озон: 30 2 ?20 3; ? H = 283,6 кДж. Поглинає енергію і перетворюється на озон, а озон самовільно розкладається, утворюючи кисень. Обидві прості речовини — кисень 0 2 і озон 0 3 — утворені одним і тим самим хімічним елементом — Оксигеном, а властивості у них різні. Отже, кисень 0 2 і озон 0 3 — алотропні форми елемента Оксигену.

Біля поверхні Землі озону мало. Його концентрація у повітрі коливається (вночі менша, вдень більша). Влітку і навесні його в повітрі у 3,5 раза більше, ніж узимку і восени. Над полярними частинами Землі вміст озону в повітрі вищий, ніж над екватором, в атмосфері міст — вищий, ніж у сільській місцевості. 3 віддаленням від поверхні Землі концентрація озону збільшується і досягає максимуму на висоті 20 — 25 км. Там утворюється так званий озоновий шар. Озоновий шар відіграє значну роль у збереженні життя на нашій планеті. Він затримує найбільш згубну для людини, тварин і рослин частину ультрафіолетової Сонця, яка спричинює онкологічні (ракові) захворювання шкіри.

Окрім того, озоновий шар разом з вуглекислим газом С0 2 поглинає інфрачервоне випромінювання Землі і тим самим запобігає її охолодженню. Так озоновий шар забезпечує збереження життя на Землі. Виникає запитання, звідки ж береться озон в атмосфері і як саме він захищає нас. Озон утворюється у верхніх шарах атмосфери внаслідок поглинання киснем ультрафіолетового випромінювання Сонця: 0 2 + hv > О + О О + 0 2 > 0 3 Крім того, поглинаючи променисту енергію Сонця (фотони), молекули кисню переходять у збуджений стан (помічено зірочкою) і під час дальшої взаємодії зі звичайним киснем також утворюють озон: 0 2 + hv > 0* 2 0 2 + 0 2 > 0 3 + 0 О + 0 2 > 0 3 Озон, що утворився, огортає Землю з усіх боків. Але молекули озону існують недовго. Відбувається зворотна реакція фотохімічного розкладу озону, яка, власне, являє собою поглинання озоном фотонів: 0 3 + hv > 0 2 + О Отже, в існує цикл озону — збалансовані утворення і розклад його. Результатом існування цього циклу є перетворення ультрафіолетового випромінювання Сонця на теплову енергію.

Але для нас головна «заслуга» озону полягає в тому, що він, «жертвуючи собою», поглинає ультрафіолетове випромінювання і тим самим не допускає високоенергетичні фотони Сонця до Землі.